Хто такі акмеологи

 

Що включає у себе поняття професійної компетентності педагога? Які способи її нарощування? Як розгледіти у бурхливому морі педагогічних ідей, протиріч і колізій закличне світло маяка, який вказує вірний шлях щодо особистісного зростання для себе і своїх учнів?

Ці та багато інших питань, пов’язані з проблематикою досягнення людиною особистісної зрілості, знаходяться в змістовній площині порівняно нової галузі гуманітарних знань – акмеології.

Акмеологія як наука виникла в 20-30 роки минулого століття, її заснування пов’язане з ім’ям відомого російського академіка Б.Г. Ананьєва. «Акме» у перекладі з грецької означає «вершина», «вищий ступінь розквіту».

Завдання акмеології – зорієнтувати особистість на досягнення максимальної досконалості в усіх сферах саморозвитку.

Акмеолог за покликанням – це людина, компетентна в питаннях власного гармонійного життєздійснення і творення гармонії у навколишньому світі.

Акмеолог здатен сам і прагне допомагати іншим успішно будувати своє життя, виробляти життєву стратегію за напрямками життєвого вибору:
“Я – людина”
«Я – громадянин»
«Я – індивідуальність»
“Я – професіонал”

Розвиток і позиціонування у сфері академічного та практичного людинознавства інноваційних ідей педагогіки життєтворчості відкриває сьогодні нові можливості в напрацюванні понятійно-теоретичного базису акмеології у її прикладному аспекті в сфері загальної середньої освіти.

Життєтворча освітня парадигма дозволяє наповнити акмеологію як науку новим смисловим змістом, визначаючи вищу точку професійної педагогічної майстерності як здатність створювати максимально ефективні умови для особистісного зростання учнів залучаючи їх до співпраці та співтворчості.

У свою чергу, освоєння акмеологічних принципів міжособистісної взаємодії у шкільному колективі відкриває широкі горизонти кардинально нової педагогіки, яка орієнтує як вчителя так і учня на досягнення вершини творчого розквіту.

Саме акмеологія дозволяє раз і назавжди вирішити нагальну педагогічну дилему: що повинно бути метою докладання зусиль педагога. Що первинне, а що вторинне: знання, вміння, навички з основ наук або саморозвиток особистості, орієнтований на гармонійне життєздійснення і досягнення високого рівня компетентності в усіх сферах життєдіяльності.

При цьому акмеологія орієнтує своїх прихильників не на наслідування готовим штампам і стандартам дій, а на здійснення все нових і нових евристичних проектів якісної модернізації освітнього процесу.